АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
про критичний стан сфери захисту прав споживачів в Україні
Споживачі України, які, фактично, є головними інвесторами економіки держави, на практиці є найменш захищеними гравцями ринку і постійно стикаються з порушенням своїх прав.
Особливо гостро це питання постало останнім роком, коли стара система захисту прав споживачів, фактично, перестала існувати, а нова так і не була сформована. Держава усунулась від виконання гарантованого ст. 42 Конституції України обов’язку захищати права споживачів, здійснювати контроль за якістю та безпекою всіх робіт та послуг та сприяння діяльності громадських організацій споживачів.
З часу введення ст. 31 ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік «Мораторію на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (навіть, позапланові за наявністю скарг споживачів) продовженого у 2015 році значно зросла кількість незадоволень та скарг людей. Так, за друге півріччя 2014 року з 10 550 скарг, що надійшли до Держспоживінспекції України, було вирішено на користь споживача лише 2 835.
Тобто, лише кожний 4-й з громадян, що постраждали через порушення їхніх споживчих прав, отримав державний захист, тоді як в минулі роки з кожних чотирьох громадян, що звернулись до Держспоживінспекції України, троє отримували державний захист. Таким чином, майже 8000 українців, що звернулись у другому півріччі 2014 року стосовно порушень споживчих прав (лише до Держспоживінспекції України) так і не отримали державного захисту.
Враховуючи тих, кому усно на особистих прийомах або в телефонному режимі було роз’яснено безперспективність (під час дії мораторію) звернень до державних органів, цей показник можна збільшити мінімум у 10 разів.
Зазначимо, що в цій довідці не враховані звернення споживачів до органів місцевого самоврядування та прокуратури. Статистика ж свідчить, що лише в одному випадку, із майже 100 порушень, споживачі звертаються до органів державної влади (в основному, це стосується товарів та послуг, вартість яких вагома для бюджету сімейного домогосподарства), і з них лише кожен 20-й готовий відстоювати свої права у суді. Все це свідчить про колосальну кількість порушень прав споживачів в Україні та порушень вимог Закону України “Про звернення громадян”.
На складну ситуацію з правами споживачів вже звернув увагу депутатів Верховної Ради народний депутат «Блоку Петра Порошенка» Рибак І. П. у своєму виступі з трибуни Верховної Ради 7 квітня 2015р.
Перевірки якості товарів, що здійснюються ГО «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів», Науково-дослідним центром незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ», іншими громадськими організаціями, свідчать про істотне погіршення якості товарів за минулий рік та масову оману споживачів через використання у продовольчих товарах дешевих замінників, консервантів, ароматизаторів, барвників, недоважування товару; у непродовольчій групі спостерігається збільшення долі товарів низької якості (у тому числі для дітей), а також контрафактних та контрабандних товарів.
Як приклад, за результатом моніторингу ринку молочних продуктів (ціни на які регулюються у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548), з 52 зразків вершкового масла – 36 % забраковано за наявністю рослинних жирів, з 24 зразків плавлених сирів забраковано 54 %. У зразках вершкового масла містилось від 35 до 72 % рослинних жирів.
Тестування чорного молотого перцю в січні - березні 2015 року (https://test.org.ua/tests/food/473) показало: з 15 досліджених торгових марок (ТМ), 14 ТМ мали істотні порушення. У тому числі, невідповідність маси –10 ТМ, невідповідність ефірних масел – 13 ТМ, невідповідність зольності -10 ТМ.
Хоча ці перевірки і не охоплюють весь споживчий ринок і всю номенклатуру товарів та послуг, вони вказують на критичну ситуацію в усій системі захисту прав споживачів України.
На жаль, не є ефективним механізмом захисту прав споживачів і судова система України. Приймаючи рішення, судді виходять з того, що споживач, який є найменш інформованою та професійною стороною на ринку, має довести суду, що його права були порушені. В той час, як за європейською практикою саме бізнес має доводити, що він не порушував прав споживачів. Як наслідок, вимоги споживачів України повністю або частково задовольняються лише у 10-20% судових рішень. У спорах з крупним бізнесом або комунальними підприємствами ці показники є в кілька разів нижчими.
Крім того, в Україні, фактично, повністю відсутня структура захисту прав споживачів на рівні органів місцевого самоврядування. Так, в м.Києві та Київській області взагалі немає підрозділів, як б займалися цими питаннями. Майже немає їх і в Україні в цілому, при тому, що діюче законодавство дозволяє органам місцевого самоврядування достатньо ефективно захищати права споживачів.
Що стосується такої важливої складової для європейської державної політики у сфері захисту прав споживачів як підтримка розвитку громадських об’єднань споживачів, систем швидкого інформування та навчання для споживачів, то держава ніколи не надавала такої підтримки.
Відсутня в Україні і система підтримки добропорядного бізнесу, який використовує «Кодекси доброчесних практик», здійснює реальні кроки назустріч споживачам. Більш того, український бізнес взагалі намагається йти зворотнім шляхом, створюючи перешкоди для реалізації споживчих прав. Цей процес є руйнівним, оскільки це знижує конкурентоздатність українського бізнесу вже на перших етапах дії економічної частини Угоди про асоціацією Україна з ЄС.
Такий стан справ призводить до значної напруги у суспільстві та зневіри у реформах. Люди постійно купують товари та послуги, але, у випадку порушення своїх споживчих прав, не можуть їх відстояти. Щоденне безправ’я на побутовому рівні, на жаль, стало незмінним правилом в Україні. Держава, начебто, не розуміє, що намагання захистити бізнес від перевірок - не може здійснюватись за рахунок ліквідації системи захисту прав споживачів. Ситуація, коли корумпований чиновник, фактично, краде гроші бізнесу у вигляді хабарів, не відрізняється від ситуації, коли виробник, використовуючи несправедливі торговельні практики, фактично, краде гроші споживачів, надаючи їм неякісні товари та послуги.
В Європейському співтоваристві, до якого Україна намагається інтегруватись, все законодавство (особливо ДИРЕКТИВА від 11 травня 2005 року 2005/29/ЄС) спрямовано на боротьбу з несправедливими торговельними практиками та ліквідацію тимчасових конкурентних переваг таких практик.
Необхідність реформування системи захисту прав спожівачив є нагальною потребою українського суспільства. Це одна іх вагомих складових державної політики, визначена Стратегією сталого розвитку "Україна-2020" та гл. 20 Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Нажаль, реформи, які ми спостерігаємо протягом останнього року, є виключно декларативними.
Реальні дії щодо створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) і проект нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів» мають ознаки відвертого лобіювання певними бізнесовими та політичними групами своїх інтересів та порушують принцип дотримання пріоритету інтересів споживачів порівняно з інтересами будь-яких корпоративних груп, як це передбачено Керівними принципами ООН на захист прав спожівачів. Зараз створення Держпродспоживслужби не лише передбачає поєднання реформи у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів та реформи у сфері захисту прав споживачів в одну, а й спрямовано на надання безпечності харчових продуктів первинного значення в цій сфері. Це принципова системна помилка, яка свідчить про нерозуміння сутності системи захисту прав споживачів, в рамках якої знаходяться всі сектори та сегменти споживчого ринку, в тому числі, й харчових продуктів. Такий помилковий підхід спотворює та руйнує цілісність системи захисту прав споживачів та є результатом намагання певних структур поставити свої функції й повноваження над цією системою. Водночас, жоден із секторів не може бути винесений над системою захисту прав споживачів!
Ініціатори таких кроків, порушуючи норми ст. 22 Конституції України, пропонують розпорошити Закон України «Про захист прав споживачів», вилучивши всі норми щодо харчової продукції, її якості, безпеки та здійснення державного нагляду.
Хоча на неприпустимість таких дій звертається увага і в Європейській Хартії захисту споживачів, де визначено: «Національне законодавство з питань захисту прав споживачів має містити загальні вимоги з безпечності харчових продуктів, інших товарів, а також послуг». Отже, запланована реформа у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів не повинна здійснюватися за рахунок спотворення Закону України «Про захист прав споживачів» та звуження діючого рівня їх прав.
Споживча громадськість та представники експертного середовища висловлюють занепокоєність, що реформування системи захисту прав спожівачив здійснюється представниками підприємництва, а лідери й спеціалісти громадських об’єднань споживачів свідомо усунені від процесу так званих реформ. Всі наші пропозиції долучитись до реформування ігноруються.
Це - прямий шлях до створення потужного центру корупції, ганебний приклад живучості старих злочинних методів імітації реформ та ігнорування прав й інтересів тих, для кого власне реформа і здійснюється.
Всеукраїнські громадські об’єднання споживачів, члени спільного представницького органу «Консумерська Асамблея України» вважають, що для ефективного процесу реформи має бути розроблена та затверджена Концепція державної політики реформування у сфері захисту прав споживачів на 2016-2020 роки, прийнята нова редакція Закону України «Про захист прав споживачів», який, у свою чергу, має бути гармонізований з європейським законодавством. В нормативно-правових актах, що регулюють сферу захисту прав споживачів України, мають бути усунуті всі протиріччя. Питання захисту прав споживачів обов’язково повинні бути враховані при проведенні судової реформи та реформи органів місцевого самоврядування. Зацікавленим громадським організаціям (об’єднанням) споживачів має бути гарантоване право на участь у процесі розробки та впровадження вищевказаних реформ.
Крім того, мають бути розроблені прості та чіткі механізми підтримки громадських об’єднань споживачів (як передумови для досягнення балансу інтересів на ринку товарів та послуг) за принципами провідних країн ЄС.
Саме тому залучення до усіх перелічених процесів Верховної Ради України є чи не єдиною можливістю припинити безлад на уламках системи захисту прав споживачів. Вважаємо, що проведення Парламентських слухань з даної проблематики сприятиме створенню ефективної платформи для участі зацікавлених громадських організацій (об’єднань) споживачів у спільній роботі з державними органами та добропорядним бізнесом у розбудові в Україні принципово нової системи захисту прав споживачів. Нашій державі потрібна прозора реформа європейського зразка, вдосконалення правових та економічних механізмів процесу реформування, участь громадян у розбудові, функціонуванні та контролі за роботою системи захисту прав споживачів.
Всі ці чинники знищать підґрунтя для виникнення корупції та підвищить рівень довіри громадян до влади та реформ